Камені прийшли в моє життя в недалекому 2007-му році. У мене їх було безліч, але нефрит серед них посів, по праву, верховне місце. Зрозуміти цінність і силу нефриту можна, лише взявши його в руки. Краса його особлива - не помітна, не сліпуча блиском і яскравістю фарб, як у багатьох інших самоцвітів. Вона вимагає чуйності й уважної Тиші. Насамперед він підкорює своїм теплом, що зазвичай не властиво камінню. Це тепло сприймається, як якась доброта і дружелюбність. У такому разі, взявши його в руку лише на хвилини, вже не хочеться відпускати. Але так відбувається не з усяким нефритом. Той самий "дружній" нефрит знаходить тебе сам, не залишаючи жодного вибору.
Нефрит, за моїми відчуттями, це досконале поєднання сил Небес і Землі, порожнечі і наповненості, недіяльності, але не бездіяльності, спокою і ясності. Мені здається нефрит є абсолютний баланс між божественним і матеріальним. Він спрямовує, веде, навчає і вирівнює стан; з'єднує з потрібними людьми та інформацією. Усе це я пишу - з особистого досвіду взаємодії з цими диво-камінцями, які, як правильно зауважив Борис Гребенщиков: "роблять вигляд, що сплять"...
Якось у моїй радіо-програмі GLASHATAY FM мій добрий друг і хрещений - китаєзнавець Броніслав Виногродський помітив, що сучасній людині бракує в повсякденному житті чудес, тож Нефрит є одне з доступних чудес, яких вам від душі й бажаю.
Ваш Глашатай Майк